Освітні програми

Повна назва навчального закладу  (за статутом)

Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №195» Криворізької міської ради

Ідентифікаційний код закладу дошкільної освіти

26370881

Юридична адреса закладу

вул. Миколи Ходича, буд. № 7, м. КривийРіг, Дніпропетровська область,Україна, 50000

Номер телефону

+380975540886

Електронна адреса

[email protected]

Адреса сайту

https://kolokolshik.dnepredu.com

Прізвище, ім’я, по батькові директора дошкільного навчального закладу

Ярошенко Тетяна Юріївна

Дата створення дошкільного навчального закладу

1968

Пріоритетний напрямок роботи закладу дошкільної освіти

Загального розвитку

Проектна потужність 

115

Кількість груп

В закладі функціонує 6 груп:

1 група дітей раннього віку,

1 група дітей молодшого дошкільного віку,

1 група дітей середнього дошкільного віку

1 група старшого дошкільного віку

1 група дітей змішаного дошкільного віку

1 група дітей різновікового дошкільного віку

Режим роботи закладу дошкільної освіти

Заклад працює за 9 годинним режимом роботи

НАПРЯМКИ

ЗМІСТ

РОЗДІЛ І

Призначення ЗДО та засіб його реалізації

• Призначення ЗДО

Догляд, розвиток, виховання і навчання дітей раннього та дошкільного віку. 

Догляд – створення умов для охорони життя та здоровя дітей, дотримання режиму, здійснення санітарно – гігієнічного та оздоровчого процесів, організація харчування, побуту.

Розвиток – умови для формування особистості дитини відповідно до задатків, нахилів, індивідуальних психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.

Виховання – забезпечення умов для формування у дітей загальнолюдських ідеалів, національно – культурних цінностей, позитивне ставлення до навколишнього світу, людей, життя, до себе.

Навчання –  створення умов для спеціально організованих педагогічних форм роботи з дітьми, різних видів їхньої самостійної діяльності щодо інтелектуального та особистісного розвитку.

• Формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

Уміння адаптуватися до умов життя в дошкільному закладі, усвідомлення нової соціальної ролі „Я дошкільник”, особистісної активності у встановленні зв’язків з оточуючим, дотримання правил в групі, прагнення до розвитку соціальних контактів та взаємозв’язків.  Показники життєвої компетентності дитини реалізуються через:

провідну діяльність дитини дошкільного віку:

- предметно – практичну

- спілкування

- ігрову

- трудову

- пізнавальну

форми активності дитини:

- фізичну

- соціально – моральну

- емоційно – вольову

- пізнавальну

- мовленнєву

- художньо – естетичну

- креативну

розвиток базових якостей особистості:

- самостійність

- людяність

- працелюбність

- самолюбність

- спостережливість

- відповідальність

- розсудливість

- справедливість

- самовладання

• Виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційноціннісного ставлення до довкілля

Готовність та прагнення дитини одержувати, шукати та переробляти інформацію про об’єкти природи  та пізнавальний інтерес  до дослідницько – експериментальної роботи, відчувати себе як частину природного довкілля, проявляти позитивні емоції до об’єктів природи: лагідність, тривожність, співчуття, допомогу, турботу та інше за допомогою вербального та невербального мовлення.

• Утвердження емоційноціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини

Відтворення певних зразків та норм поведінки, оцінка понять ”добре, погано”, формування моральних норм та загальнолюдських цінностей: добро, зло, справедливість, щедрість, ввічливість, чуйність, гостинність, працелюбність, людяність, правдивість, гуманність  (за В.О.Сухомлинським), духовно – культурне зростання засобами національної культури та мови, патріотична налаштованість.

• Розвиток потреби в реалізації       власних творчих здібностей

Долучення дітей до різних видів мистецтва: образотворчого, музичного, театралізованого, розширення естетичного світогляду, розвиток мистецько – комунікативного досвіду засобами співів, хореографії, художнього слова, слухання музики, театралізації що формують розкутість, впевненість, особисту творчу активність, володіння голосом, тілом, мімікою, жестами.

• Наступність між дошкільною та початковою ланками

Взаємодія ЗДО з ЗОШ та сім’ї, заснована на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації дитини в суспільстві.

РОЗДІЛ ІІ

Опис моделі випускника

(Модель – це рівень навченості дитини забезпечений реалізацією освітніх ліній за БКДО)

• Модель „Особистість дитини”

• Модель „Дитина в соціумі”

• Модель „Дитина у природному довкіллі”

• Модель „Дитина у світі мистецтва”

• Модель „Гра дитини”

• Модель „ Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі”

Модель „Мовлення дитини”

- сформований позитивний образ «Я», створена база особистісної культури дитини, активність у всіх сферах життєдіяльності; дитина позитивно ставиться до своєї зовнішності, сформовані основні фізичні якості, рухові уміння ( вміє стрибати, бігати, розвинена гнучкість тощо), культурногігієнічні, оздоровчі навичок та навички безпеки життєдіяльності. сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

- сформовані навички соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим.

- з’явився інтерес та вміння розуміти інших, долучається до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднує з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінює власні можливості, поважає бажання та інтереси інших людей. - уміє узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства. 

- має уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвинута емоційно-ціннісна відповідальність екологічного ставлення до природного довкілля.

- має уявлення про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи.  – виважено ставиться до рослин і тварин; готовий включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою;  дотримується правил природокористування. 

- сформоване почуття краси в її різних проявах, ціннісне ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвинуті творчі здібності, сформовані елементарні трудові, технологічні та художньо-продуктивні навички, самостійності, культури та безпеки праці.

  - сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньопродуктивної діяльності, володіє  навичками практичної діяльності, культурою споживання.

- розвинуті творчі здібності, самостійність, ініціативність, організованості в ігровій діяльності та сформований стійкий інтерес до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому.

Задоволений від ігрових уподобань має  дружні, партнерські стосунки та ігрові об’єднання за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінює себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

- сформовані доступні уявлення, еталони, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу.  дитина здатна застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), володіє способами пізнання дійсності, розвинуте наочно-дієве, наочно-образне, словесно-логічне мислення.  прагне до пошуково-дослідницької діяльності, має елементарні математичні уявлення, цілісної картини світу, має компетентну поведінку в різних життєвих ситуаціях.

- має сформовану  культуру мовлення та спілкування, володіє елементарними правилами користування мовою у різних життєвих ситуаціях.  Мовленнєва діяльність складається із різних видів говоріння та слухання, має сформовані мовленнєві вміння і навички. оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.

• Сформованість загально-навчальних умінь і навичок

Дитина переходе від репродуктивної до репродуктивно - творчої діяльності, сформовані загально-навчальні уміння.... розуміє мету, яка  стоїть, планує і виконує необхідні дії, контролює та оцінює свої результати, розвинені пізнавальні можливості, потребує емоційного контакту та підтримку дорослого, прагне до утвердження у новій соціальній ролі, має організаційні вміння: уміє організовувати робоче місце, орієнтується в часі, виконує вказівки педагога, доводить роботу до кінця, вміє працювати з посібниками.

• Домінуючий спосіб мислення випускника

Мислення наочно – дієве, при якому дитина діє не з конкретними предметами, а з їх образами та уявленнями; 

мислення формується на основі здатності диференціювати реальні об’єкти і план моделей об’єктів що відображають дані об’єкти с, співвідносить оригінал з уявними моделями, мислить схемами, які зберігаються на основі сприйняття, послідовного аналізу, синтезу та узагальнення, формуються навички логічного мислення на основі оперування абстрактними категоріями.

• Рівень сформованості соціальних навичок випускника

Дитина прагне до ознайомлення з суспільним довкіллям та працею (сформовані навички самообслуговування, долучається до господарсько – побутової праці, вміє взаємодіяти з одолітками, приймати рішення і ставити цілі), сформоване відповідальне ставлення до життя, що є основою активної громадянської позиції, набуває життєвий досвід шляхом взаємодії з предметами та соціальним світом.

• Пріоритетні особистісні якості, що повинні бути сформовані у дитини в процесі засвоєння освітньої програми

Розсудливий, врівноважений рухливий, енергійний, товариський, спокійний, життєрадісний, чуйний, розвинуте відчуття колективізму, гуманний, добрий, акуратний стриманий, самостійний, підпорядковується діям дорослого, доброзичливий, здатний до емпатії, схильний до активної цілеспрямованої діяльності.

РОЗДІЛ ІІІ

Цілі та задачі освітнього процесу

• Забезпечити засвоєння вихованцем обов'язкового мінімуму змісту дошкільної освіти на рівні вимог державного стандарту дошкільної освіти;

Обов’язковий мінімум визначається відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти, а саме:

- компетентнісний підхід до розвитку особистості, надання пріоритету соціально – морального розвитку, 

- формування у дітей цілісної реалістичної картини світогляду, 

- розвиток індивідуального особистісного досвіду, 

- створення сприятливих умов для зрілості дитини та її базових якостей,

- визнання самоцінності дитини в розвитку її особистості

• Гарантувати наступність між дошкільною та початковими ланками;

Наступність передбачає встановлення зв’язків між дошкільною ланкою освіти та початковою школою в умова НУШ за напрямами:

- психофізичний розвиток

- формування особистості

- зміст освіти

- методи навчання і виховання Організаційні завдання для забезпечення наступності:

- узгодженість питань щодо розвитку навчання та виховання дітей старшого дошкільного віку та 1 класу, організацій з ними освітнього процесу

- укладання угоди про співпрацю за потребою

- максимальне охоплення дітей 5 річного віку дошкільною освітою та надання їй якісних освітніх послуг

Умови реалізації наступності:

- довготривале співробітництво

- планомірна та систематична робота колективів

- комплексі методичні заходи

- результативність

- поступовий різнобічний розвиток дитини

- успішний перехід дитини до школи

- розширення кругозору дитини

- позитивне ставлення до школи

- адаптація до шкільного навчання

• Формувати позитивну мотивацію вихованця до освітньої діяльності

Розвиток життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

• Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне,  психічне та соціальне здоров'я  дитини

Створення сучасного освітнього середовища, яке забезпечує необхідні умови, засоби і технології розвитку вихованців та учнів, освітян і батьків у закладі освіти та поза його межами.

РОЗДІЛ ІV

Навчальний план та його обґрунтування

• Обґрунтування змісту інваріантного складнику

Інваріантний  (обов’язковий) складник освітнього процесу реалізується через освітню програму розвитку дітей від двох до семи років „ Українське дошкілля”. 

Пріоритетами програми визнані:

- посилення самостійності дитини до самоорганізації, лідерства;

- готовність до комунікацій і співпраці;

- формування вміння вести діалог та знаходити компроміси;

- розвиток здібностей до творчої діяльності;

- уміння відстоювати свої права.

Дана програма пропонує побудувати освітній процес на основі індивідуальних можливостей, здібностей і потреб дітей кожного вікового періоду. Творчий колектив розробників програми включав видатних українських фахівців  в галузі педагогіки та психології В.О.Огнев’юка, Г.В. Біленької, Н.В.Гавриш та інших науковців.

Програма побудована за лініями Базового компоненту та представлена за напрямами:

„Особистість дитини”

„Мова рідна слово рідне”

„Дитина в соціумі”

„Гра дитини”

„ Дитина у природному довкіллі”

„Дитина в сенсорно - пізнавальному просторі”

„Дитина у світі культури”

Для успішного розвитку дитини на передшкільному етапі життя  використовуємо програму для дітей старшого віку „Впевнений старт” (нова редакція). 

Це якісно новий документ, основним концептуальним принципом якої є діяльнісний підхід. Матеріали програми сприяють створенню фундаменту успішності дитини в умовах НУШ та спрямовані на реалізацію особистісно – орієнтованої моделі освітнього процесу. Для ефективного впровадження в роботу цієї програми авторами розроблено повний комплект навчально – методичного забезпечення для вихователя та для дітей. 

Дана програма реалізує інваріативну складову Базового компонента.

• Обґрунтування змісту варіативної складової

Варіативна складова змісту дошкільної освіти визначається відповідно до урахування індивідуальних освітніх запитів дітей та  побажань батьків або осіб, які їх замінюють.

Варіативна складова дає змогу забезпечити належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей дошкільного віку в структурі неперервної освіти.

Відповідно до попиту батьків та індивідуальних особливостей дітей варіативну складову реалізовуємо засобами гурткової роботи та роботи за інтересами дітей за наступними парціальними програмами:

-  з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку «Про себе треба знати, про себе треба дбати» (авт. Л.В.Лохвицька ), схваленою для використання у ДНЗ, лист ІІТЗО від 08.11.2013 № 1.4/12-Г-632

-  з морального виховання дітей дошкільного віку «Скарбниця моралі» (авт. Л.В. Лохвицька), схваленою для використання у ДНЗ, лист ІІТЗО від 25.07.2014 № 1.4.1/12-Г-1359

-  з організації театралізованої діяльності у дошкільному навчальному закладі «Грайлик»  (авт. О. Березіна, О. Гніровська), схваленою для використання у ДНЗ, лист ІІТЗО від 31.03.2014 № 14.1/12-Г-501

-  національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку «Україна –  моя Батьківщина» схваленою для використання у ЗДО комісією з дошкільної педагогіки та психології Науковометодичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, лист ІМЗО від 25.03.2016 № 2.1/12-Г-85

• Освітні технології, що використовуються закладом для підвищення якості освітнього процесу

Художньо-мовленнєва діяльність Автор: Гавриш Н.В, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри дошкільної і початкової освіти НПУ ім. Тараса Шевченка, м. Луганськ.

ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань) Автори: Альтшуллер Г. С., Сидорчук Г. О., Гін С. І. Гуманно-особистісна технологія. Автор: Амонашвілі Ш.О.

Театр фізичного виховання. Автор: Єфименко М.М.

Проблеми естетичного виховання у творчій спадщині              В.О. Сухомлинського.

Орф-педагогіка. Автор Карл Орф.

• Реалізація завдань освітньої роботи закладу на 2023-2024 н.р.

Для вихованців і батьків:

- кожному вихованцю будуть створені умови для повноцінного особистісного росту;

- міцний стан здоров’я дітей буде сприяти підвищенню якості їх освіти;

- забезпечення індивідуального педагогічного та психологічного супроводу для кожної дитини;

- кожна сім’я отримує консультативну допомогу у вихованні і розвитку дітей, право участі в житті закладу, можливість вибору додаткових освітніх послуг;

- якість сформованості ключових компетенцій буде сприяти успішному навчанню дитини в школі;

- система додаткової освіти доступна і якісна.

Для педагогів:

- кожному педагогу буде надана можливість для підвищення професійної майстерності;

- кваліфікація педагогів дозволить забезпечити сформованість ключових компетенцій дошкільника;

- буде подальший розвиток умов для успішного освоєння педагогічних технологій;

- підтримка інноваційної діяльності.

Обґрунтування додаткових освітніх послуг

-  на платній основі

Додаткові  освітні послуги на безоплатній основі організовуємо відповідно до  кадрового та програмного  забезпечення та наявності необхідних облаштованих приміщень закладу. Групи комплектуємо на підставі письмової заяви батьків або осіб, які їх замінюють.    

Організовуємо за попитом батьків додаткові освітні послуги на платній основі, а саме:

- гурток з хореографії

- гурток знавців англійської мови

Модель випускника кожної вікової групи

Група раннього віку (3 рік життя)

Група молодшого дошкільного віку (4 рік життя)

Група середнього дошкільного (5 рік життя)

Група старшого дошкільного віку  (6 рік життя)

Діти раннього віку проявляють швидке збагачення словника іменниками (до 60%), дієслова (до 27 %), прикметники  (до 12%); використовують багатослівні речення, розуміють розповіді про предмети та явища;

Орієнтуються у найближчому просторі (в кімнаті, ігровому майданчику), розуміють поняття „догори, вниз, вперед, назад”; в них розвинута  допитливість ( „Що це? Чому?”);

Активне пізнання навколишнього світу в процесі предметної діяльності, порівнює предмети за кількістю „один , багато”, кольором, формою, величиною; називає дії словами; виконує доручення дорослого; володіє навичкам продуктивних видів діяльності: малювання, ліплення, конструювання, формуються навички сприймання різних видів музичної діяльності; виявляє свідоме ставлення до себе та свого власного „Я”, активно використовує займенники „Я, мій, мені, моє”.

Спостерігається початок кризи трьох років (підвищується емоційна вразливість і чутливість до оцінок власних досягнень з боку дорослого, з’являється гордість за ці досягнення, підвищується самооцінка; самостверджується у предметній діяльності через ігрові дії та спілкування з дорослими та однолітками.

У дітей молодшого дошкільного віку (4-го року життя) відбувається „Криза трьох років”, формується система внутрішнього „Я”. 

Дитина утримує увагу 7 – 8 хвилин, виконує розумові операції: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; прагне відповідати вимогам дорослих бути хорошим, свідомо виконують дії у грі малюванні, ліпленні, конструюванні, володіють елементарними навичками сюжетно – рольової гри; поведінка дитини є мимовільною, дії і вчинки ситуативні, властиве відчуття безпеки довірливого та активного ставлення до навколишнього світу, розвивається прагнення бути активним, засвоюють норми і правил поведінки „Можна, треба, не можна”; засвоюють гендерні ролі: дівчинка – жінка, а хлопчик – чоловік, володіє передумовами самообслуговування – самостійно їсти, вдягатися, роздягатися, вмиватися, користуватися носовою хусткою, рушником; потребує високої потреби в русі, активний при виконанні фізичних вправ; має сформовані основні сенсорні еталони – знає кольори червоний, жовтий, синій, зелений, оранжевий, фіолетовий, чорний, білий; знає форми предметів: коло, овал, квадрат, прямокутник, трикутник; знає про предмети найближчого  оточення; розвинуті наступні психічні якості:

увага мимовільна, її стійкість до 15 хвилин

пам’ять мимовільна, має яскраве емоційне забарвлення

мислення є наочно дієвим

уява тільки починає розвиватися, переважно у грі

Провідна діяльність – ігрова, а саме  ігрові дії з іграшками, предметами - замінниками,  розвинута  рольова поведінка, володіє здатністю наслідувати дії, які їй показують;

Головним засобом спілкування є мовлення - словник складається з слів що позначають предмети, іграшки, близьких людей, висловлюється у 2 – 3 реченнях використовує складні речення; формується інтерес до книги та літературних персонажів; володіє навичками елементарної трудової діяльності та музично – мистецької діяльності.

У дітей середнього віку (5-го року життя) підвищена пізнавальна активність, виникає інтерес до спілкування з іншими дітьми та дорослими, рефлексує свої вчинки, ускладнює сюжетно – рольові ігри новим змістом; психічні новоутворення: оперує уявленнями, узагальнює властивості предметів, зв’язків і відносин між предметами та подіями має підвищений інтерес до устрою речей, явищ, подій, збільшується кількість запитань до дорослого „Як? Навіщо? Чому?”; узагальнюються уявлення про те, як треба (нетреба) поводитися, володіють нормами ввічливості „Спасибі, будь ласка, добрий день, дякую” , володіє саморегуляцією поведінки, намагається дотримувати норми і правила;  має добре засвоєний алгоритм самообслуговування : вмивання, одягання, купання,  прибирання приміщення і тд., рівень культурно – гігієнічних навичок переносить у сюжетно – рольову гру дитину хвилює тема збереження свого здоровя; диференціює увагу про власну гендерну належність; швидко розвивається моторика; добре засвоює сенсорні еталони (кольори орієнтування у геометричних формах, відношення величин).

розвинуті наступні психічні якості:

- мислення у формі наочних образів

- увага більш стійка

- уява переважно репродуктивна

- спілкування ініціативне та самостійне, активно прагне до інтелектуального спілкування в питаннях „Чому? Навіщо? Для чого?” , прагне отримати нову інформацію, встановлює причинно наслідкові зв’язки, спілкування переплітається з іншими видами діяльності

  знає правила мовного етикету: вітання, прохання, співпереживання, співчуття

правильно вимовляє звуки рідної мови  в мовленні з’являються прийоми художнього мовлення, мовлення зв’язне і послідовне, переказує короткі твори, розповіді, описує іграшки, ілюстрації, відповідає на запитання, пояснює вчинки героїв

пам’ять чітка, легко вивчає напам’ять вірш;  розвиваються компоненти дитячої праці, музично – художньої та продуктивної діяльності.

Спілкування ситуативно – особистісно передбачає результати діяльності, функція мовлення активна, вживає точні слова для позначення моральних понять „хороший – поганий”, „Добрий – злий”, важливий ,дбайливий тощо;  в поведінці відбуваються якісні зміни: формується саморегуляція дотримуються правила та норми поведінки, усвідомлюються загальноприйняті норми і правила

розвинуті наступні психічні якості:

уявлення активне, розширюється і поглиблюється

увага стійка і довільна

пам’ять стійка, здатна утримувати великий обсяг інформації

мислення наочно – образне, прогностичне

уява– продуктивна

мовлення - правильно вимовляє всі звуки, вільно використовує засоби інтонації, словник активний

моторика здатна до освоєння складних рухів, самостійна

добре знає сенсорні еталони: основні кольори – з відтінками, геометричні фігури та їх відмінності, зіставляє величину предметів, гарно орієнтується в просторі, часі активно розвивається планування і само оцінювання трудової діяльності, швидко освоює різні види ручної праці

сприймання емоційне, естетичне, до засобів літературного та музичного мистецтва, продуктивна діяльність відображає задумане.

Умов для інклюзивної освіти в закладі немає

РОЗДІЛ V

Особливості організації освітнього процесу та

застосування в ньому педагогічних технологій

• Організація освітнього процесу

• Організований тип діяльності

Інноваційна програма за творчістю В.О. Сухомлинського

«Думати, мислити, працювати. Працюємо за В.О. Сухомлинським»

Під змістовним буттям розуміється повноцінне проживання дитиною кожного дня, при якому максимальною мірою задовольняються фізіологічні, пізнавальні, духовні, естетичні, комунікативні та інші потреби, запити, інтереси з урахуванням бажань, можливостей, здібностей і нахилів малюка. Освітній процес має домірно включати у себе різні види дитячої діяльності, адекватні віку вихованців, в першу чергу, ті, в межах яких відбуваються важливі вікові новоутворення, і сприятливі для подальшого розвитку кожної маленької особистості в усіх сферах життєдіяльності. Від педагогів вимагається вільне володіння широким арсеналом організаційних форм, засобів, методів і прийомів освітнього впливу на вихованців.

Планування освітнього процесу здійснюється:

•  за блочно- тематичним  принципом , що рівномірно розподіляє види активності дитини протягом дня в залежності від бажань та інтересів дітей (включає планування за темою тижня та місяця)
• за режимними процесами (групи загального розвитку).

  Включає всі форми освітньої роботи, під керівництвом педагога, зокрема:

до організованої ігрової діяльності - дидактичні, рухливі, конструкторсько-будівельні ігри, драматизації тощо;

до організованої навчально-пізнавальної діяльності - заняття, гурткова та індивідуальна робота, спостереження, екскурсії у природу й соціум, пізнавально-розвивальні бесіди, дидактичні ігри, елементарні досліди й дитяче експериментування у повсякденному житті;

до організованої трудової діяльності - індивідуальні і групові трудові доручення, чергування, колективна праця та ін.;

до організованої художньої діяльності - образотворча, музична, літературна діяльність; художня праця, розваги, свята, гуртки художньо-естетичного циклу, індивідуальна робота;

до організованої комунікативно-мовленнєвої діяльності - спеціальні мовленнєві заняття, бесіди, розмови, створення й розв’язання певних ситуацій спілкування, індивідуальна робота;

до організованої рухової діяльності - заняття з фізичної культури, музики, спортивний та хореографічний гурток, різні форми організації дитячої праці, рухливі ігри фізкультурні свята, розваги, походи, ранкова гімнастика і гімнастика після денного сну,фізкультурні хвилинки, динамічні паузи та ін.

• Організована ігрова діяльність

Різні види ігор:

- ігри з правилами: дидактичні, рухливі

- творчі ігри: сюжетно – рольові, театралізовані, режисерські та драматизації, конструкторсько – будівельні.

• Організована навчально-пізнавальна діяльність

Організоване навчання дошкільників має великі можливості для розвитку довільності психічних процесів і поведінки.

Основні форми:

заняття різних видів;

тривалість занять в залежності від віку дітей становить:

Ранній вік 3-4 рік життя ) – до 10 хвилин;

Молодший дошкільний вік ( 4 року життя) – до 15 хвилин;

Середній дошкільний вік ( 5 року життя) – до 20 хвилин;

Старший дошкільний вік –  25-30 хвилин;

Якщо  заняття носять інтегрований характер час може подовжуватися, на 5, 10, 15 хв. відповідно в молодшій, середній і старшій групах.

гурткова робота (час проведення відповідає тривалості занять) ;

індивідуальна робота навчальнопізнавального спрямування у повсякденні (визначається вихователем самостійно);

організовані дидактичні ігри у повсякденному житті (час проведення залежить від інтересу дітей) ;

екскурсії у природне і соціальне довкілля, спостереження у повсякденні (без обмежень в часі, в залежності від інтересу дітей);

елементарні досліди, пошукові ситуації у повсякденному бутті та ін. (час проведення залежить від сталого інтересу дітей)

Види занять:

І. За змістовими напрямами освітньої роботи:

з фізичного розвитку (тобто фізична культура, валеологічне виховання);

з пізнавального розвитку (ознайомлення з навколишнім, природою, логіко-математичний розвиток);

з мовленнєвого розвитку ( в т.ч. з навчання елементів грамоти);

з художньо-естетичного розвитку (образотворча, літературна та музична діяльність, ) тощо.

Можливі, й інші варіанти умовних назв занять за даним критерієм їх класифікації виду.

За змістом:

односпрямовані або предметні (з одного виду діяльності)

різноспрямовані або між предметні (носять інтегрований або комплексний характер)

ІІ. За дидактичними цілями розрізняють такі види занять:

на повідомлення нової інформації, формування нових знань і умінь;

на закріплення знань і раніше отриманих умінь, систематизацію накопиченого досвіду;

мішані заняття, що поєднують повідомлення нових знань, формування нових умінь із повторенням, закріпленням, систематизацією і застосуванням набутих знань, умінь, навичок.

ІІІ. За способом організації дітей заняття бувають:

фронтальні (загально-групові), що проводяться одразу з усією групою дітей;

підгрупові, для яких дітей організують по 8-15 залежно від загальної кількості;

індивідуально-підгрупові (індивідуально-групові), на яких діти об’єднані по 4-8 чоловік;

індивідуальні, що проводяться як з окремими дітьми (по 1), так і з маленькими підгрупами по 2-4 малят

ІV. За специфікою поєднання і використання методів, прийомів, засобів навчання виділяють такі види занять:

комбіновані - певна комбінація наочних, словесних, практичних методів і прийомів, різних засобів навчання – вправ, ігор, іграшкової, предметної, ілюстративної наочності, літературних, музичних творів тощо;

ігрові та сюжетно-ігрові - вирішується за допомогою спеціально підібраних ігор (дидактичних, рухливих, елементів ігор-театралізацій, драматизацій, конструксторсько-будівельних та інших) чи ігрових вправ;

домінантні – заняття, у яких домінують певні засоби розвитку, навчання івиховання чи види діяльності.

Організована трудова діяльність

Саме організована трудова діяльність дітей дошкільного віку здатна забезпечити формування у них елементарної готовності до праці, яка виявляється у позитивному ставленні до дорученої або самостійно обраної справи, інтересі до неї, зацікавленості в успішному виконанні. Даний аспект особливо актуальний у зв’язку із підготовкою дошкільників до систематичного шкільного навчання й упровадженням обов’язкової дошкільної освіти дітей 5-6 (7) - річного віку.

Види праці:

- самообслуговування;

- господарсько-побутова;

- праця у природі;

- ручна (художня) праця.

Зазначені види організованої трудової діяльності реалізуються у таких організаційних формах освітньої роботи:

- трудові доручення;

- чергування;

- колективна праця.

• Самостійний, вільний тип діяльності

Це специфічний спосіб організації життєдіяльності дітей, яка розгортається у час, вільний від організованих форм освітньої роботи (в ранкові та вечірні години, на прогулянках, в інші періоди дозвілля),  як правило, з ініціативи та за бажанням малюків.

Необхідність діяльності самостійного типу зумовлюється природною потребою дошкільника в інтимізації буття, у можливості не тільки усамітнюватися, а й мати час, який можна використати на власний розсуд, залишившись без прямого контролю з боку дорослого, а також самостійно закріпити вже набутий досвід, проявити чи певною мірою перевірити рівень своєї компетентності та самоствердитися.

Самостійна діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі  носить як індивідуальний, так і груповий (колективний) характер.

Форми такого типу діяльності:

- самостійно – ігрова

- самостійно – пізнавальна

- самостійно – трудова

- самостійно – художня

- самостійно – комунікативна

- мовленнєва

- самостійно – рухова

• Формування основ здорового способу життя

• Фізкультурно-оздоровча робота

Передбачає широке використання у процесі організації дитячої життєдіяльності комплексу різних засобів, серед яких:

гігієнічні фактори (режим харчування, сну, діяльності й відпочинку, гігієна одягу, взуття, приміщень, обладнання тощо),

фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму, праця),  чинники природного середовища (повітря, сонце, вода).

Розпорядок життєдіяльності дітей  враховує вікові особливості розвитку і можливостей нервової системи  вихованців, їхньої працездатності і втомлюваності, потреби у прийомах їжі тощо.

Сон -   організовується у належних гігієнічних умовах. Тривалість денного сну для дітей визначається санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів

Харчування - передбачає надходження в організм дитини необхідних поживних речовин, якісної питної води у достатній кількості та правильному співвідношенні  відповідно до фізіологічних потреб дитячого організму. Діти отримують харчування 3 рази на день , з обов’язковим є дотримання правил естетики харчування, виховання культури поведінки за столом, необхідних гігієнічних навичок, що   відповідають віку та рівню розвитку дітей.

Форми роботи з фізичного виховання:

заняття з фізичної культури;

малі форми активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності (фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи/динамічні перерви);

форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, рухливі ігри, заняття фізичними вправами/фізкультурні комплекси на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу/дитячий туризм, фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні й тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичноговиховання);

загартувальні й лікувально-профілактичні процедури.

• Оптимальні загальні навантаження на дітей

Загальні навантаження:

сукупність фізичних та психо – емоційних навантажень

фізичні навантаження

фізичні вправи, що виконуються під час занять та їх вплив на роботу усіх органів та систем.

Загальна щільність заняття це відношення педагогічного часу до тривалості всього заняття.

Моторна щільність відношення часу, проведеного дітьми у русі до тривалості заняття.

• Малі форми активного відпочинку

Фізкультурні паузи (динамічні перерви до10 хв.) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями.

Фізкультурні хвилинки (1-2 хв.) проводяться під час занять, пов’язаних з статистичним навантаженням, крім музичних, фізкультурних, з образотворчої діяльності.

• Форми оптимізації рухової діяльності в повсякденному житті

Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей.

Гімнастика після денного сну – проводиться з метою активізації фізіологічних процесів після денного сну. 

Час проведення визначається в залежності від віку дітей :

Ранній вік – 4-5 хв.,

Молодший дошкільний вік – 5-6 хв.,

Середній дошкільний вік – 6-8 хв.,

Старший дошкільний вік  – 8-10 хв.,

Рухливі ігри різних видів, проводять протягом дня , всього протягом дня мінімум 5-6 (у теплий сезон 6-7):

- сюжетні

- безсюжетні

- змагальні

- ігри з елементами спортивних ігор

- ігри з елементами спортивних вправ

вранці – 1-2 малої та середньої рухливості;

на прогулянках – 2-3 малої, середньої, високої рухливості;

ввечері – 1-2 середньої та малої рухливості

Фізкультура на повітрі – це фізкультурне заняття з метою оптимізації рухового режиму денної прогулянки (спрощенні заняття)

Походи за межі закладу (дитячий туризм) –проводяться з метою оздоровлення дітей.

Фізкультурні свята – мета створення піднесеного настрою та активна рухова діяльність (проводяться 2-3 рази на рік). Починається з 4- річного віку,тривалість:

- 4 рік- 40- 50 хв.,

- 5-6-7 рік 50-60 хв..

Фізкультурні розваги – мета забезпечення оптимальних, фізичних та психоемоційних навантажень. Проводяться починаючи з раннього віку, 1-2 рази на міс.,переважно в 2 половину дня.

Тривалість:

- ранній вік – 15-20 хв.;

- молодший – 20-25 хв.;

- середній – 25-30 хв.;

- старший – 30-40 хв..

Дні здоров’я - МЕТА  активізація здорового способу життя, проводяться 1 раз на місяць, починаючи з 3 р. ж..

Тижні здоров’я організовуються так,як і дні здоров я,спрямовані на комплексне вирішення завдань фізичного виховання дітей.

Самостійна рухова діяльність забезпечення оптимальних фізичних навантажень, проводяться під час прогулянок, у вільний час, підйому. Тривалість 6-9 хв., залежить від віку дітей,

Індивідуальна робота - вдосконалення фізичних якостей дітей.

Оптимальне предметно – розвивальне середовище:

- ігрові майданчики

- фізкультурна зала

- фізкультурний майданчик

• Загартувальні й лікувально – профілактичні процедури

Заходи, спрямовані на підвищення опірності організму до змінних умов навколишнього середовища

Види: 

повсякденні та спеціальні

повсякденні - температурний режим, провітрювання, прогулянки, миття рук, обличчя, полоскання рота тощо.

спеціальні - повітряні і сонячні ванни, водні процедури, коригувальні вправи.

• Розподіл дітей за медичними групами (групами здоровя)

Фіксують рекомендації щодо участі дітей врізних формах освітньої роботи з фізичного розвитку, забезпечення оптимального рівня психічних, фізичних, емоційних навантажень.

• Музичне виховання

Провадиться з метою гармонійного, естетичного та творчого розвитку дітей

Зміст реалізується в основних видах музичної діяльності:

- слухання, музичні рухи, співи, гра на дитячих музичних інструментах, творчість у рухах, пісенне музикування.

Форми організації музичного виховання:

- самостійна музична діяльність

- використання музики в повсякденному житті 

- музичні заняття

- музичні розваги (день народження дитини, свято Миколая, День Матері, музичні драматизації казок, театралізована діяльність тощо)

- музично – театралізовані свята (свято музики, свято осені, зимові новорічні свята, свято весни, мами і усіх жінок, свято випуску дітей)

РОЗДІЛ VІ

Показники реалізації освітньої програми

• Об'єкти контролю (що виміряється або контролюється);

Об’єкт контролю  - процес реалізації освітньої програми, якість освітнього процесу.

Суб’єкт контролю – діти та педагоги ЗДО

• Процедури контролю (за допомогою чого, яким чином виміряється об'єкт);

Процедурою контролю є відстеження й поточна регуляція, спостереження за станом керованого об’єкту, що відбувається у вигляді освітнього моніторингу.

Метою моніторингу є виявлення ступеня відповідності результатів діяльності закладу стандартам і вимогам дошкільної освіти.

Інструментом моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти.

Змістом моніторингу є фіксування результатів особистісних досягнень дітей за квартал та навчальний рік.

Якість реалізації освітньої програми визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - початкової школи - і життя в сучасному соціумі.

Факторами оцінювання знань дітей є аналіз надбання дитини та отримання об’єктивуної інформації про якість організації освітнього процесу,прогнозування шляхів його поліпшення, дослідження рівня засвоєння дітьми різного віку програмового матеріалу, проведення порівняльного аналізу відповідності фактичних результатів освітньої діяльності закладу дошкільної освіти, визначення чинників, що сприяють поліпшенню виконання освітньої програми.

• Періодичність контролю (як часто виміряється об'єкт)

Оцінювання рівня розвитку дітей проводиться вихователями на початку навчального року у вересні – жовтні місяці, друге оцінювання проводиться за потреби, обстежуються діти в яких визначений початковий рівень компетентності – у січні, третє оцінювання проводиться  у квітні - травні і за його результатами визначається сумарний кінцевий показник рівня розвиненості, навченості і вихованості дітей та сформованість моделі випускника.

Алгоритм проведення моніторингу досягнень дітей дошкільного віку:

• використання діагностичного інструментарію;
• використання методів і прийомів, які допомагають виявити фактичний усебічний рівень розвитку дитини;
• за результатами освітньої роботи – визначення рівня засвоєння знань (високий, достатній, середній, початковий)

Оцінювання рівня педмайстерності педагогів проводиться наприкінці навчального року з відповідними висновками щодо подальшого вдосконалення роботи.

Алгоритм аналізу результатів оцінки та самооцінки за факторно-критеріальною моделлю:

• актуалізація мети та завдань аналізу;
• встановлений рівень (оцінка та самооцінка) за ІІ етап; його порівняння з попереднім етапом;
• виявлення факторів, за якими найменша та  найбільша оцінка та самооцінка,  розбіжність між результатами оцінки та самооцінки;
• визначення критеріїв, за якими найбільший та найменший ступінь проявлення, а також наявна розбіжність за підсумками оцінки та самооцінки відповідно до кожного фактору;
• формулювання проблем у діяльності вихователя;
• розробка методичних рекомендацій щодо підвищення рівня діяльності вихователя.

Вимоги до аналізу:

• наявність системи показників для аналізу;
• аналіз динаміки показників;
• визначення факторів впливу;
• виявлення реальних проблем;
• використання науково-обґрунтованих методів;
• наявність конкретних висновків;
• уникання суб’єктивних суджень

Результативність

Мета: Виявити фактори, що вплинули на низькі показники якості освітньої діяльності вихователів за факторно-критеріальною моделлю та найнижчу оцінку (суттєву негативну динаміку) за окремими складовими).

Заходи що вживаються за результатами  якості педагогічної майстерності:

1.Проведення  моніторингу діяльності вихователів, які мають найнижчу загальну оцінку за факторно-критеріальною моделлю та найнижчу оцінку за окремими складовими.

2.З’ясування причин відсутності впливу 

3. Надання індивідуальних рекомендацій щодо покращення якості педагогічної майстерності.

Перелік освітніх програм у 2024/2025навчальному році

Назва програми

Автор

Коли і ким затверджено

Освітні програми

Українське дошкілля (2022). Програма розвитку дитини дошкільного віку (українською мовою)

Білан О. І.

лист Міністерства освіти і науки України, протокол № 6 від 03.12.2021 зареєстр. у Каталозі за № 1.0025-2021.

Парціальні програми

Про себе треба знати, про себе треба дбати. Парціальна програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку.

Лохвіцька Л.В.

(Лист ІМЗО від 04.12.2018 №22.1/12-Г-1049).

Скарбниця моралі. Програма з морального виховання дітей дошкільного віку.

Лохвіцька Л.В.

(видання 2 оновлене зі змінами і доповненнями) Лист ІМЗО від 04.12.2019

№22.1/12-Г-1054).

№ з/п

Назва програми

Автор програми

Прізвища, ініціали педагогів, які впроваджують дану програму

Вікова група, в якій працює педагог

Всього груп

Комплексні програми

1

 «Українське дошкілля» - оновлена

Білан О. І.

Всі педагоги закладу

1- раннього віку

1-молодших

1- середніх

1- старших

2- різновікові

6

Парціальні,  варіативні

1

«Про себе треба знати, про себе треба дбати»

Лохвицька Л. В.

Педагоги молодших, середніх, старших груп

1-молодших

1- середніх

1- старших

3

2

Скарбниця моралі. Програма з морального виховання дітей дошкільного віку (видання 2 оновлене зі змінами і доповненнями).

Лохвицька Л. В.

Педагоги молодших, середніх, старших груп

1-молодших

1- середніх

1- старших

3